- урівноваження
- —————————————————————————————урівнова́женняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
зрівноваження — я, с. Дія за знач. зрівноважити … Український тлумачний словник
урівноваження — (врівнова/ження), я, с. Дія за знач. урівноважити … Український тлумачний словник
врівноваження — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
зрівноваження — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
рівновага — и, ж. 1) Стан нерухомості, спокою, в якому перебуває яке небудь тіло під дією рівних, протилежно направлених сил. Динамічна рівновага. Теплова рівновага. •• О/ргани рівнова/ги органи людини, більшості тварин та деяких рослин, які реагують певним… … Український тлумачний словник
баланс — balance Bilanz 1) Рівновага, урівноваження. Рівність між кількістю речовини (в одиницях маси), що надходить на яку небудь технологічну або ін. операцію та сумарною її кількістю, яка виходить з неї, напр., з продуктами розділення, переробки,… … Гірничий енциклопедичний словник
баланс — у, ч. 1) бухг. Порівняльний підсумок прибутків і видатків при завершенні розрахунків, а також відомість, у якій зафіксовано цей підсумок. || Елемент методу бухгалтерського обліку. || Система показників, згрупованих у зведену таблицю, що… … Український тлумачний словник
гандикап — а, ч., спорт. 1) Змагання, в якому слабшому учасникові надається певна перевага в умовах гри для урівноваження шансів на успіх. 2) Змагання, в якому беруть участь коні, різні за віком та якостями … Український тлумачний словник
збалансованість — ності, ж. 1) Доведення до правильного співвідношення взаємно зв язаних частин, сторін чого небудь, надходжень і витрат чогось. 2) Зрівноваження обертальних деталей машини, механізму. 3) Повна узгодженість, правильне співвідношення чого небудь з… … Український тлумачний словник
противага — и, ж. 1) Важкий предмет, тягар, що застосовується у механізмах, спорудах тощо для врівноваження сили інерції, ваги. || перен. Те, що протидіє чому небудь, урівноважує щось. •• На (у, в) протива/гу кому, чому а) на відміну від кого , чого небудь;… … Український тлумачний словник